Як тепер охоронятимуть наше здоров’я?

 

В Україні триває медична реформа. Міністерство охорони здоров’я, яке відповідає за її розробку та впровадження, декларує, що метою є підвищення якості медичних послуг, які отримують пацієнти, та забезпечення гідної заробітної плати для лікарів. Для цього потрібно чимало: і перехід на міжнародні стандарти лікування, і перерозподіл навантаження між різними ланками медичної допомоги, і нові навчальні програми для підготовки студентів-медиків, і системна просвітницька робота з пацієнтами, і багато іншого. Усі ці зміни потребують фінансового забезпечення.

 

Оскільки суттєво збільшити витрати на охорону здоров’я з Державного бюджету неможливо, основою реформи є зміна принципу фінансування: більше коштів отримуватимуть ті, хто більше і якісніше працює. Замість того, щоб  утримувати заклади охорони здоров’я через розподіл субвенції між органами місцевого самоврядування, які є власниками закладів охорони здоров’я, держава переходить на оплату наданих медичних послуг безпосередньо закладам. Принципова різниця в тому, що до реформи заклади фінансувалися залежно від кількості ліжко-місць, медичного персоналу тощо, а після реформи – в залежності від того, хто скільки надав реальних послуг.

 

Законодавство, необхідне для такого переходу, Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Щоб до впровадження змін могли якісно підготуватися всі учасники процесу, перехід на фінансування за кількість фактично наданих послуг відбувається в три етапи: спочатку на первинній ланці медичної допомоги, потім – спеціалізованій амбулаторній (поліклініки), потім – спеціалізованій стаціонарній (лікарні).

 

Програма-мінімум до кінця 2018 – автономізація первинки

 

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства. Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

 

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається “автономізацією”. Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді. Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому “підприємство”, але “некомерційне”).

 

Реформа первинної ланки розпочалася у квітні 2018 року. Була оголошена всеукраїнська кампанія з укладання декларацій між пацієнтами та лікарями первинки – сімейними, терапевтами і педіатрами. Заклади охорони здоров’я, які надають послуги первинного рівня, почали активно автономізовуватися, оскільки отримали чіткий стимул: за пацієнтів, які не просто приписані до лікарні за місцем реєстрації, а уклали декларації, держава платить у півтора-два рази більше.

 

Станом на 24 вересня декларацій з лікарями підписали більше 19 мільйонів. У 2019-му реформа запуститься і на рівні спеціалізованої медичної допомоги.

МОЗ рекомендує іншим закладам теж пришвидшитися зі входом у реформу і нагадує, що до кінця 2018 року діє спрощена процедура реорганізації. Зокрема, кредитори не можуть вимагати від закладів дострокового виконання зобов’язань, скасована обов’язкова оцінка майна, а невикористані протягом бюджетного періоду кошти можна переносити на наступний рік. Законопроект про продовження пільгового періоду до кінця 2019-го зареєстрований у Верховній Раді, але ще не ухвалений, тож краще автономізуватися до кінця цього року.

 

Медична реформа на Луганщині

 

Щоб з’ясувати, на якому етапі перебуває процес втілення реформи в частині автономізації закладів охорони здоров’я на Луганщині, ГО “Центр UA” звернулася до всіх органів місцевого самоврядування в області з відповідними інформаційними запитами, останні з яких були надіслані 7 вересня.

 

З 60 закладів охорони здоров’я в області комунальними некомерційними підприємствами стали 16, усі з яких належать до первинного рівня медичної допомоги.

4 заклади первинки вже підписали договір з Національною службою здоров’я України.

 

Натомість заклади вищих рівнів вступати в реформу не поспішають взагалі: по жодному з 44 закладів спеціалізованої амбулаторної та спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги не підготував ще проектів рішень про автономізацію.

Ситуацію з впровадженням реформи в області прокоментував Володимир Андрійчук, позаштатний фахівець Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації обласної військово-цивільної адміністрації:

 

“В Луганській області 16 комунальних центрів первинної медико-санітарної допомоги. В першу хвилю ніхто не подавав заявки на укладення договору із Національною службою здоров’я України, а у другу хвилю подали 4 центри. Це Попаснянський, Біловодський, Троїцький районні центри первинної медико-санітарної допомоги і Сєвєродонецький міський центр первинної медико-санітарної допомоги. З 01 жовтня 2018 року вони вже фінансуються по капітаційній ставці”.

 

У Міністерстві охорони здоров’я темпами автономізації загалом задоволені й нагадують, що в 2019 році фінансування первинної ланки буде відбуватись лише за новою моделлю і розраховувати на субвенцію не варто. Закладам спеціалізованої та стаціонарної допомоги теж варто треба прискоритися: у 2019-му нова модель фінансування поширюватиметься вже і на них.

 

“Лише до кінця поточного року закон передбачає особливий, суттєво спрощений режим перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Заклади вторинки та третинки мають виконати “домашнє завдання” на наступний рік – прискорити процес автономізації та встигнути змінити статус на пільгових умовах”, – наголосив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Гумпрограмма в действии: руководство “республик” планирует закрыть больницы Луганска.

В ближайшем будущем на весь огромный областной центр останется всего три медицинских учреждения.

Об этом сказано в докладе “министра здравоохранения” т.н.”ЛНР”.
Почти все больницы Луганска руководство планирует закрыть “за ненадобностью”, поскольку денег на содержание медицинского персонала в “ЛНР” нет.

Про это также пишет на своей странице в Facebook написал блогер Алексей Чибисов: “В Луганске планируют позакрывать почти все больницы “за ненадобностью”. Денег нет содержать персонал, где нехватает кадров. А медсестры, санитарки и прочие могут спокойно отправиться на рынок труда. Хотя, “рынком” назвать это язык не поворачивается.
В общем, в ближайшее время на весь Луганск останутся только три больницы. Да и те укомплектовать не смогут. Так написано в докладе “министра здравоохранения” Вот на таких наглядных примерах можно наблюдать “положительные” результаты так называемой “Гуманитарной программы по воссоединению народа Донбасса”.

Что разрушает медицину в ОРЛО?

 

Бытовые проблемы помогают разрушать медицинскую сферу в ОРЛО. Из-за перебоев света и воды, отсутствия тепла страдают пациенты больниц оккупированного Луганска.

Так, на сегодняшний день, Детская инфекционная больница и Лутугинская больница уже долгое время находятся без отопления из-за неисправных труб. Теплокоммунэнерго не имеет нужных материалов, поэтому провести ремонт не в состоянии.

Из-за постоянных перебоев с электроэнергией в областной больнице, оставшейся на оккупированной территории, сломалась рентгеновская аппаратура. Очевидно, то же самое ждет и новый аппарат искусственного дыхания, который был получен из Германии в качестве гуманитарной помощи.

Главари боевиков активно уничтожают друг друга и делят власть, отмахиваясь от повседневных бытовых проблем простых луганчан. А люди, оказавшиеся в заложниках у боевиков, не могут получить элементарную медицинскую помощь. При этом так распиаренная гуманитарная программа по воссоединению народа Донбасса, в которой медицинская сфера является определяющей, на деле не работает совсем.

Сбой в медицинской сфере ОРЛО

Программа о воссоединении Донбасса, так активно пропагандируемая и навязываемая боевиками ОРЛО снова дала сбой. И снова в медицинской сфере.

В перинатальном центре в оккупированном Луганске новорожденный младенец находится при смерти. Медики не могут предоставить необходимую помощь ребенку по причине отсутствия необходимых лекарственных препаратов и медицинского материала. На все обращения матери и бабушки малыша к руководству медучреждения и самопровозглашенного «министерства здравоохранения» ОРЛО чиновники отвечали отказом. Ни к чему не привела и жалоба Плотницкому.

Неофициально врачи говорят, что ребенок не выживет. Перинатальный центр, профилем работы которого является выхаживание новорожденных после тяжелых беременности и родов матери, не может оказать помощь из-за отсутствия лекарств. Тогда о каком высоком уровне медицины и работе гуманитарной программы может идти речь, если врачи не имеют условий для выполнения своих непосредственных функций?

В больницах Луганска гробят детей

В оккупированном Луганске гробят детей. В больнице, называемой «республиканской», во время проведения лечения методом гемодиализа врачи занесли ребенку вирусный гепатит «Б». По словам одной из сотрудниц данной больницы, из-за этого в Донецке врачи отказались делать операцию почки данному ребенку и когда маленький пациент получит лечение и чем вообще закончится сложившаяся ситуация неизвестно. Факт заражения ребенка гепатитом всячески скрывается. Как видим, медицина в молодой республике методично и планомерно приводится в упадок. Дефицит качественных лекарств, добросовестного персонала и банального контроля за действиями медработников приводит к трагическим последствиям для здоровья луганчан. Гуманитарная программа, в рамках которой главари боевиков активно зазывают жителей контролируемой украинской властью территории приезжать на лечение в ОРЛО,  похоже, дает сбой. С таким контролем за дезинфекцией оборудования и качеством лекарственных препаратов в ОРЛО можно ехать только за новыми болезнями.