Якою дорогою може підти “ДНР”

В “ДНР” можуть пройти не тільки чергові вибори глави самопроголошеної “Донецької народної республіки” і парламенту, а й новий референдум про її державний статус. Про перенесення виборів в “ДНР” і “ЛНР”, які були заплановані на найближчу осінь, але переносяться на невизначений термін, стало відомо раніше. Про це заявив Денис Пушилін Денис Володимирович, наближений до В. Суркова.
Найцікавіше, що все сурковская “балакучі голови” лукавлять, називаючи різні причини, за якими переносяться вибори в “ДНР” і “ЛНР”. Справжня причина – це президентські і парламентські вибори-2019 в Україні.
І ось чому. Згідно стратегічної концепції, яку В.Сурков надав Путіну по Україні і “ЛДНР”, слід:
1. Приведення до влади в Україні “проросійського” президента (поки в колоді кілька гравців, за яких ратують різні Вежі Кремля);
2. Формування навколо “проросійського” президента парламентської більшості під час виборів до Верховної Ради;
3. Початок прямих переговорів “нової” української влади з “лднр” за посередництва Москви-миротворця про входження “лднр” до складу України на правах автономії з широкими правами;
4. Зміна “нової” української владою Конституції України … під федеративний устрій;
5. Проведення в “ЛНДР” виборів нових глав, парламенту, щоб поставити менш одіозних особистостей, а також референдуму про повернення до складу України на правах автономії з широкими правами.
На думку В. Суркова і його “мозкового центру” – це дозволить:
– Зняти західні санкції;
– Впихнути “лднр” назад в Україну залишивши за собою повний політичний і економічний контроль за територіями, але переклавши весь фінансовий тягар на Київ, а в питанні відновлення на міжнародну громадськість;
– Запустити ще “парад” 2-3 автономій у складі України для закріплення контролю над офіційним Києвом і створення додаткових запобіжників;
– Зупинити інтеграційні процеси України в ЄС і НАТО.
Тому всі сили Суркова і його команди, а також ГРУ ГШ РФ (або ГРУ) зараз кинуті на реалізацію п.1-2, без яких вся стратегія руйнується як картковий будиночок. Плюс – Суркову і команді постійно пхають “ножі в спину” його опоненти з інших Веж Кремля, особливо, чекістської, які не можуть змиритися з поверненням Владислава Юрійовича на основні ролі.
У разі провалу цієї стратегії, план Б для “лднр” – той же статус у вигляді подальшого подразника для України.
До складу Росії “лднр” брати ніхто і ніколи не буде, тому що, за оцінками команди того ж Суркова, в “лднр” катастрофічно знищена інфраструктура і економіка, на відновлення якої потрібно близько 30-40 млрд. $ (При цільовому використанні). Крім того, регіон буде дотаційним і на початковому етапі потягне суми, які перевищать вливання в анексувати Крим в кілька разів. Це вже не кажучи про рівень криміногенної обстановки, екології і т.д.
Судячи з усього, Москва налаштувалася впихнути назад “лднр” на правах автономії в Україні, а потім разом зі своїми ставлениками далі пиляти як гроші з українського бюджету, так міжнародні фінанси на відновлення. При цьому знявши з себе санкції, а Крим залишивши за дужками.